ВИЗНАННЯ ВІРИ (25 ЛИСТОПАДА, XXXIV НЕДІЛЯ ЗВИЧАЙНА)

PDFДрукe-mail

Останнього тижня літургійного року дещо підсумуємо вже пройдене у Рік Віри. Протягом семи тижнів ми тривали, «приглядаючись до нашої віри» та ревно молилися про її примноження, отож, усе це має принести плоди ще глибшого переживання у визнаванні нашої віри. Мова йде про наше CREDO, що його виповідаємо під час Святої Літургії у кожну неділю і кожну урочистість та набагато частіше молимось індивідуально. Святіший Отець закликає віруючих у Христа до щоденного проказування цих прекрасних слів.

Ми були заохочені також до прочитання першої частини Катехизму Католицької Церкви. У ній йдеться про віру та її визнавання, про розуміння самого акту віри, а також про знання дванадцяти об’явлених правд, поміщених у CREDO.

ДУМКИ ДО МЕДИТАЦІЇ, ПРОПОВІДЕЙ, КАТЕХИЗИ, РОЗМОВИ

  1. Протягом Року кожен віруючий повинен заново відкрити зміст віри, яку визнає, святкує, переживає та омо- лює і задуматись над самим актом віри. (PF 9) Завершуємо перший етап цієї дороги. Протягом минулих тижнів ми уважніше придивлялися, як виглядає наша віра. Запитували себе, у що віримо, а зокрема - кому віримо, адже біля витоків віри знаходиться постать Ісуса Христа. Віримо Йому самому, адже Він не лише людина, але й Бог, а тому - єдиний з-поміж мешканців землі, котрий ніколи не помилився, нічого не занедбав, нікого і нічого не забув, нікого не ввів оману, ніколи не поступав інакше, як лише з думкою про добро людини. Він і лише Він гідний найбільшої довіри, а кожне вимовлене Ним слово, пояснюване в Церкві і Церквою, несе у собі повноту правди про Бога і про людину, про небо і землю, про світло і темряву.
  2. До цієї віри у Його слово будемо постійно повертатися. Адже для нас це має вирішальне значення, на що Бог вказує нам від початку історії людськості. Будучи споку- шуваними, наші прабатьки не втратили віри в існування Бога, як і в Його силу. Спокусник натомість зміг підірвати їхню віру в слово, сказане Богом. У тій новій ситуації, котра склалася після первородного гріха, вони продовжували вірити в Бога, але перестали вірити Його слову. Засумнівалися в тому, що Бог показує найкращий шлях до щастя і розвитку у повноті. Замість цього повірили, що таку дорогу їм показує Спокусник. Цей гріх невіри у слово Бога, зі збереженням віри в існування Бога, стосується також людини з кожної історичної епохи. І сьогодні також є люди, котрі кажуть, що вірять у Бога, але зовсім Його не слухають. Хотіли б лише, щоб Бог поступав згідно з їхніми думками і бажаннями. Певною мірою подібне ставлення власних думок понад словом Бога властиве кожному з нас.
  3. Отож, ми гаряче просили і просимо Бога, щоб примножив нам віри. Святіший Отець Бенедикт XVI в апостольському листі «Porta fidei» («Двері віри») подає нам цінні вказівки на тему приймання жертвуваного нам дару. Пише, що «віра зростає, якщо переживається нами як до- свідчення отриманої любові та коли передається нами як до свідчення благодаті і радості.» (РБ 7). Приймання жертвуваного дару є необхідним, до того ж - приймання серцем та переказування його як особистого досвідчення благодаті, а отже - особливої зустрічі з Богом, що приносить людині щастя.
  4. Святіший Отець має на увазі особисте досвідчення. Йдеться про глибоке досвідчення отриманої любові, про пережиту правду про те, що Бог мене любить. Це нелегко. Дехто каже, що не має проблем з вірою у те, що Бог є любов’ю і любить людину аж до смерті за неї на хресті. Проблема з’являється тоді, коли цю правду треба віднести до себе і глибоко пережити це досвідчення бути коханим, і то мірою любові самого Бога. Це я коханий. Це про мене Бог думав ще перед заснуванням світу. Це біля мене Бог завжди був присутній своїм Провидінням і ні на мить не залишив без опіки, не задрімав і не відійшов. Життя показує, що зовсім небагато людей можуть так радіти тим, що Бог любить їх і Його любов неустанно їм товаришує, що Бог є з ними на їхньому Таворі і на їхній Голгофі. Дедалі глибше переживати цю любов, пожертвувану нам, вчитися бути Ним коханим у Божому вимірі - ось напрямок до зростання нашої віри.
  5. Наступний аспект цього зростання, підкреслений Святішим Отцем, - це переказування віри, котра не передається насамперед проголошуванням слова, але радістю, спокоєм, глибиною життя і випромінюванням Бога. Інакше кажучи - це свідоцтво власного життя, глибоке досвідчення перебування у єдності з Христом, саме з цього складається фундамент передання віри. Проголошуване слово має тоді зовсім іншу силу переконання. Воно підтверджене промовистим свідоцтвом життя.
  6. Отож, зростання віри залежить водночас як від молитви людини, так і від вміння приймати жертвуваний їй дар та передавати його іншим. Цей дар приховує у собі знання, але ще більшою мірою є досвідченням любові. Людина, котра глибоко переживає правду про те, що вона є улюбленою дитиною Небесного Батька, глибоко поєднаною з Його Сином, Ісусом Христом, та що вона є мешканням Святого Духа, може сказати світу дуже багато. Вона є справжнім свідком присутності Бога серед людей.
  7. Віра, пережита серцем та променіюча спокоєм, мудрістю життя і повнотою довіри щодо Бога, визнається також устами. Святий Апостол Павло навчає: «Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.» (Рим. 10, 9-10). Визнавання віри устами, як і всі інші важливі акти релігійного життя, є також важливим вмінням учнів Христа. Здійснюємо його спільно під час Святої Літургії та індивідуально під час молитви. Цей акт може бути сухим промовляння тексту, в якому серце заді- яне з дуже малою вірою. Однак це не може задовольняти нас. Шукаймо іншого способу переживання цієї особливої хвилини, у якій урочисто проголосимо перед ангелами та людьми, що віримо і у що віримо. 
  8. Якщо хтось протягом останніх тижнів прочитав Катехизм Католицької Церкви у повній або скороченій версії, а також щотижня приймав участь у зустрічах в родинному або парафіяльному колі, присвячених вірі, то, безсумнівно, тепер більше цінуватиме і розумітиме значення кожного слова, поміщеного у CREDO. Ці слова «оживуть», відкриваючи приховану в них таємницю, а визнання віри стане піснею серця, котра лине через ці слова до Бога, радісною молитвою, котра вимовляється устами та всім єством, місцем зустрічі з Богом, що відбувається у спільноті Церкви, вигуком людини, що знайшла дорогоцінну перлину і зробить все, щоб її не втратити, відновленням того, що звершилося під час святого хрещення, єдиною дорогою, котрою повинні іти мешканці всієї землі, глибшим усвідомленням власної сутності, про яку вирішує передусім наш зв’язок з Богом у Церкві, ще ширшим відкриттям дверей, якими входиться у Божий світ та якими Бог входить у наш світ. 
  9. Допомогою у глибшому переживанні визнання віри є також слова ККЦ, що пояснюють значення такого синтезу об’явлених правд. Наведемо кілька думок з цього документу (№186-188): «Синтез віри укладений не згідно з людською думкою, але з усього Святого Письма обрано те, що найважливіше, щоб у цілісності подати одну науку віри. Як у малому зернятку гірчиці міститься багато галузок, так само в узагальненому стислому викладі віри в кількох словах викладено ціле пізнання правдивої набожності, поміщеної у Старому й Новому Завіті. Такі синтези віри називаємо «визнаннями віри», оскільки вони узагальнюють, усистематизовуюють віру, визнавану християнами. Називаємо їх також CREDO, оскільки зазвичай розпочинаються зі слів: «Вірую». Називаємо їх також «символами віри». Грецьке слово “symbolon” означало половину переламаного предмета (наприклад, печатки), котру представляли як розпізнавальний знак. Переламані частинки складалися разом, щоб перевірити ідентичність того, хто приніс другу половину. Символ віри є, отже, розпізнавальним знаком, а також знаком єдності поміж віруючими. “Symbolon” означає також збір, колекцію або узагальнення. Символ віри є зібранням основних правд віри, тому служить першим і підставовим пунктом віднесення для катехизи. 
  10. Завершуючи перший етап нашої мандрівки Роком Віри, прагнемо довірити милосердному Богу той скарб, який Він поклав у крихких посудинах нашої людської натури. Довіряємо Йому дар віри у нас самих та в інших людях, довіряємо Йому також тих, котрі втратили дар віри, щоб Бог наново відкрив їм очі та дозволив бачити світ, котрий можна бачити лише через віру, щоб перебувати у ньому і радіти ним. 
  11. Завершення цього етапу дороги поєднується з закінченням Літургійного року. Ми пережили урочистість Христа., Царя Всесвіту. Цього дня зазвичай відбувається акт присвячення Пресвятому Серцю Ісуса. Довіряємо Йому тих, котрі перебувають при Ісусові, а також тих, котрі відійшли. Сьогодні виконаємо акт присвячення, котрим особливо позначена наша епоха. Це довірення світу і кожної людини милосердному Богу. Цей акт звершив Святіший Отець бл. Йоан Павло II у санктуарії Божого Милосердя у Кракові - Лагевніках, де його неустанно поновлюють. Лише завдяки вірі можемо пізнавати таємницю Божого милосердя та нести її світу.

 

ПРОПОЗИЦІЯ ВСЕЛЕНСЬКОЇ молитви

Вступ: Повні віри у Боже милосердя, просімо про потрібні благодаті для Церкви і світу.

  1. Молімося за Святішого Отця Бенедикта XVI, щоб, зміцнений Святим Духом, розпалював в усій Церкві євангельську ревність.
  2. Молімося за нашу Батьківщину, щоб, підтримувана заступництвом святих, котрі формували її історію, відважно будувала майбутнє на правді, справедливості та любові.
  3. Молімося за хворих, безробітних та всіх потребуючих, щоб дізнавали постійної підтримки з боку держави і Церкви.
  4. Молімося за тих, котрі стараються зміцнити свою віру і жити згідно з нею, щоб тішилися щораз більшою єдністю з Ісусом і ревно реалізували своє покликання.
  5. Молімося за померлих (особливо за N...), щоб дізна- ли Божого милосердя та могли оглядати Бога обличчя в обличчя.
  6. Молімося за нас, зібраних тут, щоб протягом Року Віри краще пізнали слово Бога, переказуване в Церкві, і ревно впроваджували його в чин.

Молитва: Отче, нескінченно добрий, довіряємо Тобі долю світу і кожної людини. Заради болісного страждання і славного воскресіння Твого Сина, будь милосердний до нас і цілого світу. Амінь.

 

ВИЗНАННЯ ВІРИ І ЗАВІРЕННЯ МИЛОСЕРДНОМУ БОГОВІ

Нижчеподані тексти можуть служити допомогою в особистій і родинній молитві, а також в парафіяльних богослужіннях. їх слід відповідно пристосувати до характеру молитовної зустрічі.

Спів: пісня «Бог є любов’ю» або інша - на тему віри

С. Дорогі брати і сестри! Завершуємо перший етап переживання Року Віри. Протягом цього часу ми намагалися уважніше придивитися до нашої віри і краще пізнати об’явлені правди. Сьогодні хочемо звершити подвійний акт. Це буде насамперед визнання віри, а потім завірення себе самих, наших близьких і всього світу милосердному Богу. Помолимось визнання віри, котре є частиною щоденної молитви багатьох людей. Воно узагальнює поставу віруючої людини і показує зв’язок віри з надією і любов’ю. Після кожної частини нашої молитви перебуватимемо у хвилині тиші, щоб глибше пережити кожне слово і виразити вдячність Богу за ці дари.

 

АКТ ВІРИ

Вірую в Тебе, Боже правдивий,

В Трійці єдиний, живий, милостивий,

Вірую в те, що явив Ти нам, Боже,

Слово Твоє помилитись не може.

Хвилина тиші

 

АКТ НАДІЇ

Душу свою я Тобі довіряю,

Щиру надію на Тебе я маю,

Що через муки Христові й терпіння,

Ласку пошлеш мені й вічне спасіння.

Хвилина тиші

 

АКТ ЛЮБОВІ

Жити любов’ю для Тебе бажаю,

Всім своїм серцем Тебе я кохаю.

Понад усе, що було сотворене,

Боже мій, вічне добро нескінченне!

Хвилина тиші, після якої - спів прославлення

 

С. Дар віри, а також дар надії та любові - це безцінні скарби, влиті Богом у наші серця. Носимо їх у крихких посудинах нашої людської природи. Довірмо ж милосердному Богу все, чим ми є і що маємо. Довірмо Йому наших близьких та увесь світ. Вчинимо це словами Святішого Отця, бл. Йоана Павла II, а після кожної частини цієї молитви перебуватимемо у тиші.

Л 1: «Боже, милосердний Отче, котрий об’явив свою любов у Твоєму Синові Ісусі Христі та пролив її на нас у Святому Дусі, Потішите лі, довіряємо Тобі сьогодні долю світу і кожної людини.»

Хвилина тиші, після якої - cnie «Misericordias Domini»

Л 2: «Схились над нами, грішними, вилікуй нашу слабкість, подолай усяке зло, дозволь усім мешканцям землі дізнати Твого милосердя, щоб у Тобі, Триєдиний Боже, завжди віднаходили джерело надії.»

Хвилина тиші, після якої - спів «Misericordias Domini»

Л 3. «Предвічний Отче, заради болісного страждання і воскресіння твого Сина, будь милосердний до нас та усього світу! Амінь»

Хвилина тиші, після якої - спів «Misericordias Domini»

С.: Прославляємо Тебе, милосердний Боже, у благодаті переживання Року Віри. Веди нас міццю Свого Духа, щоб ми завжди були Тобі вірними. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Спів. «Під Твою милість» або на прославлення Божого милосердя.

 

Якщо ви помітили помилку в тексті натисніть: Ctrl + Enter.
: Купить корпус для компьютера. Самый лучший корпус для компьютера. Игровой корпус для компьютера. Скачать программы для компьютера. Быстро скачать русские программы для компьютера. Скачать программу для очистки компьютера. Профильная труба цена. Трубу профильную куплю дорого. Труба профильная гост. Новые смартфоны цены. Купить новый самсунг смартфон. Новая модель смартфона.
Горяще туры в турцию. Лучшие туры в турцию все включено. Подбор тура в турцию. Народное лечение глаз. Все болезни глаз лечение. Отекли глаза лечение. Готовые программы Python. Учим python 3 быстро. Скачать книги по языку python. Боли внизу живота. Болит живот при беременности сильно. Почему болит живот.
skrynka-intencij2

Дієцезіяльні Проекти

football180x180
caritas18Ox112
wsd-gorodok
ibn-gor.org.ua180x112
credo-ua.org180x112
credo-ua.org180x112

Друзі

rm170x60

ewtn170x51

cmc-ban-big

Powered by ArtGattino
hosting gattino.org.ua