ПЕРЕПРОШЕННЯ ЗА НЕДОВІРУ (21 ЖОВТНЯ, XXIX НЕДІЛЯ ЗВИЧАЙНА)

PDFДрукe-mail

Святий Апостол Яків навчає нас, що віра без вчинків мертва (пор. Як. 2,26). Жива віра проявляється у словах, вчинках та в усій поставі людини. Вчинки, що виникають з віри, передусім стосуються наших індивідуальних відносин з Богом, а отже - якості нашої молитви, способу переживання Євхаристії, частоти приступання до таїнства покаяння, турботи про вірність Божим заповідям. Ці вчинки також стосуються відносин з людьми, способу виконання праці і багатьох іншихаспектів життя.

Якщо подивитись на нашу віру крізь призму вчинків, то це дозволяє побачити її сильні і слабкі сторони. Сьогодні хочемо зосередитись на тому, що супроводжується у нашій вірі недовірою, сумнівом або байдужістю.

 

ДУМКИ ДЛЯ МЕДИТАЦІЇ, ПРОПОВІДІ, КОНФЕРЕНЦІЇ, РОЗМОВИ

  1. Продовжуємо «придивлятись до нашої віри». Перед цим ми намагались побачити її як великий скарб нашого життя. Виражали нашу вдячність Богу за дарування нам віри, а також людям за слова про віру і свідоцтво життя. Сьогодні, триваючи далі у вдячності, хочемо зупинитися на одній з найголовніших слабко стей, яка загрожує нашій вірі. Вона виражається словом «недовіра». Декілька разів вона з’являється в Євангелії. Придивімось до ситуацій, в яких вона з’являється.
  2. Святий Євангелист Марко описує ситуацію, яка склалася, коли Ісус прийшов до Назарету і там навчав. Однак мешканцям цього міста, котрі знали Його з дитинства, було важко прийняти Його слова. Казали: «Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його - хіба не тут між нами? І брали йому це за зле» (Мк 6,3). В чому полягав їх сумнів? Напевно, сумнівались в Його словах, в здійснюваних Ним чудах і, нарешті, в тому, що Він є кимось незвичайним, вважали, що приписує собі ознаки Месії, на якого чекали. Чи це можливо, що, будучи Месією, протягом тридцяти років не проявив цього в собі, а зараз стверджує, що на Ньому здійснюються слова пророків? Мешканці Назарету мали певні труднощі з тим, щоб повірити, яких не мали мешканці інших місцевостей. Однак, щодо Ісуса могли ці труднощі подолати. Тому каже їм: «Нема пророка без пошани, - як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі» (Мк 6,4). Знаменними також є наступні слова Євангелія: «І неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки; і вражений був їхньою невірою» (Мк 6,5-6). Пізніше, під час зустрічі з сотником, Ісус був здивований його вірою (пор. Мт 8,10), в Назареті натомість дивується чомусь протилежному, тобто недовірі Його співвітчизників. Це недовірство також має свої наслідки. В Назареті Ісус не міг вчинити жодного чуда. Мешканці цього міста позбавили себе великого добра, оскільки не довіряли. Сьогодні це наша проблема. Кожному з нас загрожує недовіра. Провадимо впорядкований спосіб життя, як і жителі Назарету. Вони ходили до синагоги і розважали над словом Божим. Були релігійними людьми. Однак не могли прийняти новини, принесеної Ісусом. Ця новина полягає передусім у Його присутності серед нас як правдивого Бога і правдивої Людини. Він присутній в своєму слові, в таїнствах, а також в іншій людині. Віримо в це, але не настільки, щоб повністю підпорядкувати цій вірі життя. Тому хочемо перепрошувати Ісуса за усіляке недовір’я.
  3. Слова про недовір'я з'являються також в описі воскресіння. Коли Ісус прийшов через вісім днів, то «сказав до Фоми: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, - а віруючий!»» (Йн 20,27). Недовіра Фоми стосувалась воскресіння, а отже, особливої тайни. Вона відіграє виняткову роль в житті людини, але також вимагає міцної віри. Це віра в перемогу над злом, в перемогу сатани, в царювання Христа над світом. Це також віра в те, що Він приходить до нас, як воскреслий, в кожному таїнстві, а особливим днем Його приходу є неділя. Коли Він приходить, потрібно Його прийняти. Це надає особливої атмосфери усій неділі. Ми багаторазово повторюємо помилку Апостола Фоми і виявляємося маловірами, про що свідчать невідповідні з вірою наші слова, вчинки і поведінка, тому хочемо перепрошувати Ісуса за нашу недовіру.
  4. Розважмо ще одну подію з Євангелія, в якій з’являється справа недовіри. До Ісуса прийшов один чоловік з сином і сказав: «Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа, і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев’яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли. Він же у відповідь каже їм: «О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть-но його до мене.» І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися. Спитав же його батька: «Скільки часу, як це йому сталося?» - «З дитинства», - відповів той. «І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним». Ісус же каже йому: «Щодо того - якщо можеш - то все можливо тому, хто вірує». І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: «Вірю, поможи моєму невірству!»» (Мк 9,17-24). Позиція цього чоловіка виражає досвідчення багатьох з нас. Ми віруючі, але перед труднощами раз у раз виявляється, що цієї віри нам не вистачає. Вона недостатньо міцна, щоб оборонити нас від зла, щоб заспокоїти в труднощах, щоб провадити нас на молитву. Тому хочемо вибачатись за ці слабкості і повторювати слова чоловіка з Євангелії: «Вірю, але зарадь моєму невірству!».
  5. Коли євреї запитали Ісуса: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?, Він відповів і сказав їм: «Діло Боже - вірувати в того, кого він послав» (пор. Йн. 6,28-29). Ісус вчить, що хоч є багато діл, які людина реалізує, то однак в основі її активності має бути одне незвичайне ДІЛО. Це віра в те, що всемогутній Бог, Творець і Господь всесвіту, став людиною і оселився серед нас, розділяючи з кожним жителем землі його долю. Зерно цієї віри було вщеплене в життя людини, але людина має розвивати цю віру, поки дійде до того, що все, що робить і що говорить, чого прагне і чим радіє, має своє коріння в Бозі, якого показала їй віра.
  6. Подібні рішучі слова про значення віри в житті людини скеровує до нас Господь Ісус, говорячи про діяння Святого Духа. Він має переконати світ про гріх (Йн. 16,8), а цей гріх Ісус описує словами: «Не вірять в Мене» (Йн. 16,9). В нашому випадку це завжди якась форма недовіри щодо того, що кожного дня і в кожну хвилину життя Бог є з нами і нас провадить, що Його слово вказує найкращу дорогу життя, що Його Церква є місцем нашого зростання. За усі ці форми недовіри, що проявляються у нашому мисленні і нашій поведінці, хочемо перепрошувати Ісуса, правдивого Бога, котрий з любові до нас став Людиною. З жалем і покаянням просимо допомоги Святого Духа, бо лише Він, згідно слів Ісуса, може переконати нас у найважливішому гріху, в якому закорінені усі інші, а саме - у невірі або слабкій вірі в Ісуса.

ПРОПОЗИЦІЯ ВСЕЛЕНСЬКОЇ молитви

Вступ: Вдячні Богу за дар віри, просімо Його з довірою про милосердя для нас і всього світу.

  1. Молімося за святу Церкву, щоб зміцнена даром Синоду про нову євангелізацію, щоразу більше досвідчувапа сили Божого слова і святих таїнств.
  2. Молімося за усіх, які з вірою включаються в єван- гелізаційні справи, що проводяться в Церкві (особливо за учасників Свангелізації Кам’янець-Подільської Дієцезії), щоб їхнє служіння приносило щедрі плоди.
  3. Молімося за нашу Батьківщину, щоб пам’ятала про своє християнське коріння і будувала своє майбутнє на правді про Бога і про людину.
  4. Молімося за всіх, котрі не довіряють словам Євангелія, щоб Бог дав їм благодать глибокої і сильної віри.
  5. Молімося за наших близьких померлих (особливо за N та за тих, кого віддаємо Богу у споминах), щоб завдяки Божому Милосердю ввійшли до країни вічного життя і щастя.
  6. Молімося за нас самих, щоб, свідомі наших недоліків у вірі, щиро перепрошували за наші занедбання і щиромолились про примноження віри.

Молитва: Всемогутній Боже, визнаючи нашу віру в Тебе, у Твої руки віддаємо наше життя. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

 

МОЛИТВА ПЕРЕПРОШЕННЯ ЗА НЕДОВІРУ

Нижченаеедені тексти можуть служити допомогою в індивідуальній або родинній молитві, а також в парафіяльних молебнях. Необхідно відповідно допасувати їх до характеру молитовної зустрічі.

Спів: Духу Святий, будь зі мною... Якщо молебень відбувається перед виставленими Пресвятими Дарами, необхідно на початку заспівати відповідну пісню.

В: Прославляємо Тебе, Ісусе, в дарі Твоєї присутності серед нас. Будь прославлений в благодаті віри, котру влив у наші серця. Сьогодні хочемо краще побачити усілякі її слабкості та недоліки. Інколи вони є недовірством або сумнівом, а часто звичайним незрозумінням істини, об’явленої Тобою. Нехай Твій Дух, о Ісусе, допоможе кожному з нас виразніше побачити і пізнати свою віру. За усілякі недоліки прагнемо перепросити Тебе з розкаянням в серці.

Благальний спів

Л 1: Вірю, що Бог існує, що створив світ і людей, а також, що через святе хрещення вчинив мене своєю дитиною. Але чи такою ж міцною є моя віра в те, що ношу в собі Його образ і подобу, та що Він керує діями народів і долею кожної людини? Чи маю достатньо віри, щоб кожного дня пам’ятати, що я - дитина самого Бога і старатись жити так, як Його дитина? За мої сумніви і занедбання, за усіляку недовіру, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спіє.

Л 2: Вірю, що Ісус Христос є Божим Сином, котрий став Людиною, що через свою муку і воскресіння Він врятував світ. Однак, як і раніше, не розумію багатьох фрагментів Євангелія, постійно сумніваюся, чи людина на цій землі може керуватись лише любов’ю, а коли приходять важкі хвилини, не завжди вистачає мені віри в те, що моє терпіння, упокорення і поразки, через поєднання зі стражданнями Ісуса, справді є потужною духовною силою, що причиняється до переміни світу. За мою недовіру, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спіє.

Л 3: Вірю, що Святий Дух є Особою Божою, одним цілим з Отцем і Сином, та що був зісланий Церкві в день П’ятидесятниці. Однак рідко думаю про те, що в таїнстві миропомазання благодать П’ятидесятниці стала моєю участю і що в мені живе той самий Дух, котрий жив в Христі і Марії і котрий провадив Апостолів на кінці землі. За моє недовір’я у силу таїнства миропомазання та в присутність і діяння Святого Духа в моєму житті, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спіє.

Л 1: Вірю, що Христос встановив таїнство покаяння, щоб жертвувати в ньому людині благодать прощення. Однак не завжди моя віра є настільки міцною, щоб перемогти мій опір перед сповіддю, а також, щоб добре до неї приготуватись і взятись за справжнє навернення. Інколи находить на мене сумнів, коли бачу, що після сповіді, незважаючи на усілякі старання, повертаюсь до своїх гріхів. Можливо, ще не навчився користуватись усією силою таїнства примирення. Моя віра занадто слабка, щоб повністю відкрити двері мого серця на присутність Христа і силу Святого Духа. За усілякі недоліки у вірі під час переживання таїнства примирення, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спіє.

Л 2: Вірю, що в Святому Причасті приходить до мене сам Христос, правдивий Бог і правдива Людина. Однак ця віра живе лише під час самого обряду святого Причастя, а після виходу з храму часто забуваю про те, що відбулось і веду себе так, наче таємниче поєднання з Ісусом вже минуло, а прийшло звичайне життя, в якому немає місця на близькість з Ісусом, на повну любові розмову з Ним і радість з благодаті з’єднання. За усіляку недовіру в те, що Ти сам, о Господи і Боже, єднаєшся зі мною в Святому Причасті, перепрошую Тебе.

Хвилина тиші і благальний спіє.

Л 3: Вірю, що наш Спаситель, Ісус Христос, котрий так багато витерпів і з такою любов’ю схилявся над хворими, встановив особливе таїнство, призначене для людей, яких торкнулась важка хвороба. Однак не присвячую достатньо часу на те, щоб відкрити значення цього незвичайного таїнства і спричинятись до того, щоб якомога більше хворих, після доброго і глибокого приготування, прийняли таїнство єлеопомазання. Часто виявляється, що сумніваюся, чи це таїнство дійсно настільки важливе для хворої людини. За мою недовіру, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спіє.

Л 1: Вірю, що Христос возвеличив подружжя до гідності таїнства. Однак постійно маю труднощі з помічанням скарбів, які це таїнство вносить в життя подружжя. Спостерігаючи, скільки чоловіків і жінок не переживають справжнього щастя у взаємній любові, скільки подружніх пар розпадається і скільки молодих пар не хочуть зв’язуватись вузлом таїнства, відкриваю, що сила і велич таїнства подружжя запишається для них невідомою або мапознаною. Також моя віра перед лицем життєвих проблем часто слабне. За усіляку недовіру Твоїй силі і любові, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спіє.

Л 2: Вірю, що Христос встановив таїнство священства і покликав вибраних на цю дорогу життя. Також вірю, що Він обдаровує вибраних чоловіків і жінок даром богопос- вяченого життя. Однак знову і знову запитую себе, чи розумію, чим є священство, і що означає те, що від моменту хрещення беру участь в тому ж священстві, а також який великий дар подарував Христос тим, котрі отримали свя- щеницькі свячення. За мале зацікавлення благодаттю участі в священстві Христа та усіляку слабкість моєї віри щодо цієї таємниці, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спів.

Л 2: Вірю, що Христос встановив Церкву, котра триває безперервно через віки, і сьогодні також виконує свою місію. Однак моя віра в Церкву зазнає постійних зіткнень з виключно видимою сферою життя цієї спільноти, оминаючи ті найбільші її скарби, одним з яких є присутність в ній самого Бога. На жаль, інколи піддаюсь цьому однобічному погляду на Церкву, забуваючи про те, що говорить мені віра. Також не завжди вмію відповісти на запитання, що означає вірити в Церкву? За мої слабкості у вірі, за поверхневе споглядання на життя Церкви та усіляку недовіру силі Твого діяння в Церкві, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спів.

Л 1: Вірю, що Христос присутній у Пресвятих Дарах, але водночас погоджуюся на те, що Син всемогутнього Бога, єдиний Спаситель світу, котрий залишився серед нас в таємничий спосіб під видом хліба, - закритий в дарохрани- тельниці протягом більшості днів і ночей. Погоджуючись із цим як з чимось звичайним та прийнятним, не здійснюю жодних дій, щоб ця свята присутність Бога серед людей, ця таємнича присутність Спасителя в своїй Церкві, ставала все більшим вагомим центром життя усієї парафіяльної спільноти і щоб усі її члени проводили кожного тижня певну кількість часу на покірному адоруванні свого Бога і випрошуванні Його милосердя для всього світу. За мою недовіру і усілякі занедбання, перепрошую Тебе, Ісусе.

Хвилина тиші і благальний спіє.

В: Прийми, милосердний Ісусе, нашу молитву перепрошення за усілякі сумніви і недовіру, безвідповідальність і недбальство. Нехай Твій Святий Дух, котрий відкриває перед нами наш гріх невіри і дає сили до навернення, обдаровує нас відповідальною, глибокою вірою, що дасть сили для повного з’єднання з Тобою. Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

Спів: Відповідна пісня

 

Якщо ви помітили помилку в тексті натисніть: Ctrl + Enter.
: Купить корпус для компьютера. Самый лучший корпус для компьютера. Игровой корпус для компьютера. Скачать программы для компьютера. Быстро скачать русские программы для компьютера. Скачать программу для очистки компьютера. Профильная труба цена. Трубу профильную куплю дорого. Труба профильная гост. Новые смартфоны цены. Купить новый самсунг смартфон. Новая модель смартфона.
Горяще туры в турцию. Лучшие туры в турцию все включено. Подбор тура в турцию. Народное лечение глаз. Все болезни глаз лечение. Отекли глаза лечение. Готовые программы Python. Учим python 3 быстро. Скачать книги по языку python. Боли внизу живота. Болит живот при беременности сильно. Почему болит живот.
skrynka-intencij2

Дієцезіяльні Проекти

football180x180
caritas18Ox112
wsd-gorodok
ibn-gor.org.ua180x112
credo-ua.org180x112
credo-ua.org180x112

Друзі

rm170x60

ewtn170x51

cmc-ban-big

Powered by ArtGattino
hosting gattino.org.ua